Теоритичний матеріал

Масив (array) – це скінчений набір елементів одного (базового) типу, які зберігаються в послідовно розташованих комірках оперативної пам'яті і мають спільну назву.

Масив даних характеризується іменем, кількістю елементів і типом елементів.

Ім'я масиву надає користувач. Елементи визначають тип масиву.

Кількість елементів (розмір) масиву найчастіше задають у вигляді діапазону або назви деякого перерахованого типу даних.

Кожний елемент масиву можна відшукати, знаючи його номер та ім'я масиву.

Номер елемента масиву називається індексом. Причому індексом можуть бути тільки елементи перерахованого типу. Причому не тільки константи, а й довільні вирази перерахованого типу. 

Наприклад, a[5], a[i+1].

Опис типу масив у розділі type:

type <назва типу> = array [розмір] of <назва базового типу>;

Опис типу масив у розділі var:

var <назва типу>: array [розмір] of <назва базового типу>;

Задачі, що ведуть до використання масивів 

• елементи деякого числового масиву;
• визначення середнього значення (наприклад, середньодобової t˚ протягом місяця; рейтингу студента; середньомісячної зарплатні тощо). Для цього потрібно додати всі значення елементів масиву і розділити результат на кількість елементів масиву;
• визначення максимального або мінімального елементу масиву (методом перегляду і порівняння всіх елементів);
• визначення номера максимального або мінімального елементу масиву;
• пошук у масиві даних за певною ознакою;
• впорядкування елементів масиву за певною ознакою тощо.

Алгоритм – послідовність дій, які потрібно виконати для оброблення сукупності початкових даних і здобуття відповідних результатів. Позначення дій в алгоритмі наз. командами (інструкціями).

Основні риси алгоритму:

• зрозумілість;
• результативність;
• однозначність;
• дискретність;
• виконуваність;
• масовість.

Способи опису алгоритмів:

• словесно-формульний;
• графічний у вигляді блок-схеми;
• запис навчальною алгоритмічною мовою (наприклад, РАЯ) тощо.

Структури алгоритму:

• лінійна (операції виконуються послідовно, по черзі їх запису);
• розгалужена (існує умова, залежно від виконання якої є кілька напрямків обчислень. Якщо напрямків два, то це простий розгалужений алгоритм, якщо більше – складний);
• циклічна (процес з одним або більше блоками, що повторюються).

Методи впорядкування даних :

• метод впорядкування вибором;
• метод попарної перестановки;
• метод сортування “бульбашки”. 

Метод впорядкування вибором

У послідовності  k1,k2,k3...kn знаходиться максимальний елемент. Максимальний елемент і крайній правий елемент міняються місцями. Після цього правий крайній елемент з подальшого розгляду виключається. На наступному кроці аналізується послідовність k1,k2,k3...kn-1 , в якій також знаходиться максимальний елемент. Цей елемент і елемент kn-1  міняються місцями. Далі аналогічно до попереднього виконуються дії в  послідовності k1,k2,k3...kn-2 , потім в послідовності k1,k2,k3...kn-3  і т.д. Перевага методу впорядкування вибором полягає в його простоті. Проте цей метод найповільніший, оскільки він не враховує наявності в заданій послідовності можливої впорядкованості деяких елементів